Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відвойовувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
визволяти — я/ю, я/єш, недок., ви/зволити, лю, лиш, док., перех. 1) Звільняти кого небудь із неволі, ув язнення і т. ін. 2) Робити вільним, надавати свободи кому , чому небудь, позбавляючи гноблення, безправ я, чийогось панування. 3) Відвойовувати загарбану… … Український тлумачний словник
відвойовування — я, с. Дія за знач. відвойовувати 1), 2). Відвойовування захоплених земель … Український тлумачний словник
відвойовуватися — уюся, уєшся, недок., відвоюва/тися, ю/юся, ю/єшся, док. 1) тільки док. Закінчити воювати. 2) тільки недок. Пас. до відвойовувати 1), 2) … Український тлумачний словник
відвоювати — див. відвойовувати … Український тлумачний словник
звільняти — I я/ю, я/єш, зві/льнювати, юю, юєш, недок., звільни/ти, звільню/, зві/льниш, док., перех. 1) Випускати кого небудь з під арешту, з в язниці і т. ін.; давати волю. 2) Силою визволяти кого небудь з під арешту, з в язниці і т. ін.; здобувати в бою… … Український тлумачний словник
звільнятися — я/юся, я/єшся, недок., звільни/тися, звільню/ся, зві/льнишся, док. 1) Виходити на волю з під арешту, з в язниці і т. ін. || Визволятися від гніту, від рабства і т. ін., відвойовувати, здобувати волю для себе. 2) Позбавлятися того, що стискує, зв… … Український тлумачний словник
визволяти — визволити 1) (робити вільним, надавати свободу кому / чому н., позбавляючи пригноблення, безправ я, чийогось панування), звільняти, звільнити, розкріпачувати, розкріпачити, розкабаляти, розкабалити Пор. звільняти I, 1) 2) (відвойовувати загарбану … Словник синонімів української мови
